В епоху стрімких змін і постійної трансформації суспільних уявлень про владу, роль жінок у політиці набуває нових сенсів. Згідно з Конституцією України, рівність прав жінок і чоловіків забезпечується, зокрема, наданням рівних можливостей у громадсько-політичній діяльності. Україна посідає 59-е місце зі 153 у рейтингу гендерної рівності, а за рівнем політичних можливостей для жінок – 83-є місце. Такі дані опубліковано у звіті Всесвітнього економічного форуму 2021 року. Історії українських жінок у політиці стають важливими маркерами змін. Однією з таких історій є політична діяльність Соломії Бобровської, пише yes-rivne.com.ua.
Головні факти з біографії політикині
Соломія Бобровська народилася у Рівному 20 грудня 1989 року. Вона виховувалася в інтелігентній родині – її батько, Анатолій Леонідович Бобровський, був доктором технічних наук, професором кафедри менеджменту Рівненського державного гуманітарного університету. Крім того, він займався політичною діяльністю та обирався до складу Рівненської міської ради 6-го скликання, був членом фракції “Свобода”.
Соломія має брата Тараса, кандидата політичних наук. У 2017 році він був старшим офіцером відділу з питань міжнародної технічної допомоги Управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Майбутня політикиня навчалася у Львівському національному університеті імені Івана Франка на філософському факультеті, потім в аспірантурі цього вишу. Рівнянка також пройшла навчання в Інституті громадського лідерства та у спільному проєкті Лабораторії законодавчих ініціатив і Ради Європи — Українській школі політичних студій. Свою громадську діяльність Соломія Бобровська розпочала у молодіжних організаціях, зокрема у “Пласті” та у “Фонді регіональних ініціатив”. У 2012 році рівнянка переїхала до Києва, де працювала у “Центрі громадянських свобод”, була помічницею нардепу та брала участь у ініціативах “Чесно” і “Євромайдан SOS”. Соломія стала наймолодшою очільницею Одеської обладміністрації у 2016, а у 2019 була обрана до Верховної Ради від партії “Голос”.
Державна діячка працює у сфері зовнішньої політики, є активною захисницею прав тварин та займається волонтерською діяльністю.
Соломія Бобровська про свій шлях у політиці
Оскільки рівнянка зростала у сім’ї державних діячів, потяг до політики у неї був змалечку. Соломія в одному зі своїх інтерв’ю розповідала, що прикладом для наслідування для неї став народний депутат та громадський діяч Василь Червоній, у якого вона мала нагоду вчитися. Вона зізналася, що з дитинства відчувала поклик до політики. Вони ніби йшли одна до одної: вона до політики, а політика до неї. Тому вибір професії був свідомим та виваженим.
У велику політику рівнянка прийшла з громадського сектора. Соломія Бобровська розповіла, що її становлення як державної службовиці відбулося завдяки Олександру Сичу, який до листопада 2014 року обіймав посаду віцепрем’єр-міністра України. Саме він запросив її до команди, але громадську діяльність політкиня з Рівного вирішила не залишати і поєднувати її з державною службою. Робота в Одеській адміністрації сформувала Соломію як особистість і загартувала її характер. Жінка щиро зізналася, що після цього взяла паузу у своїй кар’єрі через вигорання, але завжди знала, що повернеться у політику.
Гендерні стереотипи та квоти в українській політиці
Соломія Бобровська поділилася, що на її шляху не обійшлося без перепон та упереджень стосовно жінки у політиці. Найскладнішим було сприйняття її старшими чоловіками та військовими як ще дуже молодої, а отже – недосвідченої політикині. Проте це лише перше враження, яке найчастіше розвіюється після перших діалогів. Соломія переконана, що варто лише чітко, аргументовано та впевнено відстоювати свою позицію, щоб зруйнувати стереотип про “нежіночу” професію.
Нардепка зазначила, що серед українців часто спостерігається суперечливе ставлення. З одного боку, вони хочуть, щоб депутат був бідний, справедливий та відкритий до людей, а з іншого – щоб він приїхав дорогою машиною і поставив вікна та лавки. Також на її думку, у людей завжди будуть зауваження щодо віку або статі, але насправді важлива лише професійність.
Політикиня також порушила тему гендерних квот. Хоча це зовсім не про якість, а лише про кількість, для жінок, які марять політикою, – це можливість потрапити до неї. На жаль, багато партій використовують жінок для красивого “фасаду”, але Бобровська категорично проти такого підходу. Сильна жінка-політик – це величезний здобуток і перевага, а не слабкість чи приваблива картинка. Соломія Бобровська впевнена, що вона та інші жінки у політиці мають власним прикладом показувати, як потрібно захищати свої права.
Політика – без сумніву, складна робота. Це недоспані ночі, сльози, стрес, жертви в особистиму життям, переживання. Проте коли ти знаєш, для чого це робиш і яка в тебе місія, будь-які перепони можна здолати. Соломії Бобровській дає наснагу спілкування з військовими на передовій, адже це допомагає усвідомити, що більшість проблем не співмірні з тим, що відчувають хлопці та дівчата на фронті.