Мабуть, майже кожен рівнянин або турист нашого міста хоча б раз замислювався над його історією. Це не просто цікавість, а частина ідентичності будь-якого українця. Усі ми хочемо знати, звідки ми родом і хто стоїть у витоках нашого рідного міста. Рівне – це місто з населенням понад 300 тисяч, яке є культурним, промисловим та економічним центром регіону. Історія Рівного приховує у собі багато цікавих фактів, а його назва невипадкова, пише yes-rivne.com.ua. Є багато версій, ким був засновник Рівного – подейкують, що у становленні міста брали участь декілька історичних постатей.
З чого почалася історія міста
Історія не завжди дає точні дати та відповіді, особливо, коли йдеться про далекі століття. Краєзнавці та дослідники сходяться у думці, що засновник Рівного – не одна людина. Рівне на східних рубежах свого князівства заснував волинський князь Володимир Василькович, племінник Данила Галицького. З 1200 до 1340 року територія Рівненщини належала до Галицько-Волинського князівства, а перша письмова згадка про наше місто датується 1283 роком. Запис литовською мовою був знайдений в одній з польських хронік. Місцеві археологи стверджують, що Рівне на 250 років старіше, адже під час розкопок біля міста знайшли предмети побуту та залишки зброї, якими могли користуватися ще у Х столітті.
Саме під Рівним відбувалася битва польських та литовських військ. У 1340 році місто стало частиною Великого князівства Литовського у складі Луцького староства. У ХV столітті Рівне згадувалося як село землевласника Дичка. Коли пізніше Рівне було у складі Речі Посполитої, ним володіли різні вельможні польські роди, а з 1569 року воно входило до Луцького повіту в Польщі. Цей рік став трагічним для міста, адже тоді на нього здійснили набіг татари та спустошили населений пункт.
Серед російських імператорів першим у Рівному побував Олександр III, який приїжджав стежити за будівництвом Тараканівського форту. Також він заклав перший камінь у будівництво цегляного Свято-Воскресенського собору, який у народі ще називали Олександрівським. А от про перебування у нашому місті Миколи II майже немає інформації, хоча відомо, що він був у Здолбунові і навіть відправляв звідти телеграму в Єкатеринбург. Оскільки імператор їхав потягом, історики припускають, що Рівне він також проїжджав.
З 1793 року місто увійшло до Російської імперії, а у найскладніші для України часи неодноразово змінювало підпорядкування. Спочатку, 4 лютого 1921 року, Рівне увійшло до складу Польської Республіки, пізніше, у 1939, стало частиною УРСР та центром Ровенської області, а з 1941 по 1944 рік воно було окуповане німецькими військами. До незалежності України місто називалося Ровно, а область – Ровенською.
Таємниця назви міста
Туристи дивуються, чому Рівне назвали саме так, адже воно не розташоване на рівнині. Тому думки щодо походження назви нашого міста у істориків розділилися – кожен має власну версію.
Перша теорія полягає у тому, що місто було розташоване на низькій та рівній поверхні, за що і отримало свою назву. Інші стверджують, що причина такої назви в оборонних ровах, які будували навколо міста. Їх заповнювали водою, і вони дугою оточували майбутнє Рівне. Від слова “рів” і пішла назва, а у передмісті раніше навіть був населений пункт Зарова.
Цікавий факт про назву Рівного можна дізнатися з “Щоденника заміток князя Куракіна”, де у 1707 році місто описувалось під назвою Ровное. Але і цю історичну нотатку трактують по-різному. Хтось знаходить у ній підтвердження про існування рівного поля, яке було поруч з містом, а деякі впевнені, що назва походить від слова “рів”. Існує ще одна непідтверджена теорія, що Рівне стало сотим населеним пунктом, яким володів князь Острозький. Князь сказав, що тепер у нього “рівно сто”. Так і почали називати цей край.