Говорити про проблеми, які довго замовчувалися у суспільстві, піднімати важливі питання і бути рушієм змін, які потрібні країні, – це смілива місія, яку здатен нести не кожен. Проте рівнянка Аліна Янчук, депутатка Рівненської обласної ради, знайшла себе у цьому покликанні. Стикнувшись одного разу на старті кар’єри з гендерними стереотипами, вона зрозуміла – говорити про інтереси та потреби жінок в українському суспільстві потрібно вже зараз, пише yes-rivne.com.ua.
Шлях у політику
Коли Аліні було 11 років, почалася Помаранчева революція. І поки її однолітки після уроків поспішали дивитися мультфільми, вона не могла пропустити новини, а згодом захопилася й політичними ток-шоу. За спогадами рівнянки, вже в такому юному віці їй дуже хотілося розібратися в усіх політичних термінах – вона виписувала їх з інтерв’ю політичних експертів і на уроках правознавства просила вчительку їх пояснювати.
Після школи Аліна Янчук пішла навчатися до Рівненського державного гуманітарного університету на факультет політології. Вже на п’ятому курсі почала працювати в райдержадміністрації, де здобувала досвід роботи в місцевому самоврядуванні. А коли згодом попросила керівника про підвищення заробітної плати, він здивувався, мовляв, навіщо їй багато грошей, адже у неї все одно немає сім’ї. Тоді Аліну це дуже обурило, адже вона сумлінно працювала на рівні з іншими, і не розуміла, чому їй мають платити менше тільки через те, що вона не має родини. На думку депутатки, це дуже поширений стереотип – якщо жінка чогось досягла, то лише завдяки заслугам чоловіка, батька або їй просто хтось допоміг.
Випадків гендерних упереджень на шляху Аліни було чимало, але, як розповіла політикиня, це лише спонукає її до дій. Вона прагне домогтися рівності для всіх: для жінок та чоловіків, для людей з обмеженими можливостями, для громадян похилого віку. Рівнянка мріє побудувати державу, де буде комфортно кожному, тому постійно шукає можливості, як це зробити, і не припиняє навчатися. Після освіти у сфері політології вона отримала два дипломи – з “менеджменту і адміністрування” та “публічного управління і адміністрування”.
Про партію “Свобода” Аліна Янчук дізналася під час проходження політологічної практики. Тоді вона занурилася у цю сферу з головою: дізналася, як відбуваються вибори, як формуються списки та як проводити агітацію. У цей період сформувалися політичні уподобання рівнянки. У партії “Свобода” її приваблює ідея україноцентризму, тобто коли Україна є центром, навколо якого будується економіка, політика, бізнес. На момент вступу Аліни Янчук до партії там майже не було жінок, які просувають феміністичні принципи, тому для неї це було можливістю проявити себе. Янчук зазначила, що політична партія – це засіб, за допомогою якого можна впливати на важливі суспільні процеси. Тому вона хоче залучати до цього жінок і на власному прикладі показати, як навіть через традиційну націоналістичну партію можна впливати на ухвалення рішень, отримувати представництво у владі та боротися за права жінок.
У 2015 році Аліна Янчук вперше балотувалася до Рівненської обласної ради, але не пройшла. Через п’ять років жінка повторила спробу і досягла мети стати депутаткою.
Права жінок – це не даність
Про гендерну нерівність Аліна замислилася ще у школі, коли під час трудового навчання всі вивчали автосправу та вчилися їздити на вантажних машинах, але водійські посвідчення могли отримати лише хлопці. Вчителі казали, що дівчатам це не потрібно, адже вони все одно не працюватимуть водійками вантажних автомобілів. Для Аліни це було неприємно, оскільки вона два роки вивчала будову вантажівки, а категорія С могла б полегшити отримання категорії В.
Коли Аліна Янчук зрозуміла, що права жінок – це не даність, а результат багаторічної боротьби, вона й сама долучилася до неї. Адже ця боротьба не завершилася. Рівнянка вважає, що одне з її головних завдань – працювати над проінформованістю суспільства щодо фемінізму, адже багато хто досі вірить у те, що це – ненависть до чоловіків. Але насправді фемінізм – це можливість отримувати освіту, працювати, мати водійське посвідчення і право обирати те життя, яке тобі подобається.