Аналізуючи історію розвитку суспільства, з’явилося відчуття, що з кожною новою історичною віхою людство втрачає свої права, свободу, зрештою себе, пише сайт yes-rivne.com.ua.
Демократія
Вибори у цивілізованому суспільстві вважаються проявом демократії, або ж народовладдя.
Слово “демократія” грецького походження та означає характерний тип влади, де єдиним легітимним її джерелом є народ. А ще це слово асоціюється зі свободою.
Головний меседж, який спочатку було закладено у поняття “демократія”, дуже добре розкривається у словах президента Сполучених Штатів Америки Авраама Лінкольна: “Демократія – врядування іменем народу, силами народу і для народу”.
Читаючи ці слова та проводячи паралелі з реальністю, сьогодні поняття “демократія” втрачає своє первісне значення.
Охлократія
Сучасне суспільство ділиться на дві нерівні частини: еліта та охлос, або безправний народ. На думку панівних еліт, середній клас у сьогочасному суспільстві відсутній.
З погляду еліт, у звичайних людей постійно мають бути проблеми. Такі проблеми елітарії створюють та підтримують штучно. Охлос в такому випадку постійно повинен чимось перейматися: пошуком грошей, роботи, виживанням у надскладних умовах тощо. А коли людина зайнята насущними справами, істину побачити дуже важко, а отже такими людьми легко маніпулювати.
Охлократія є виродженою формою демократії. Сьогодні під цим поняттям розуміють владу суспільно-політичних груп, які, здійснюючи свою політику, керуються популістськими ідеологемами. При цьому використовують різні маніпуляційні технології з метою впливу на підсвідомість людини. Завдяки маніпуляціям такий тип влади спирається на маргінальні, декласовані та люмпенізовані верстви суспільства, вони часто вдаються до провокацій, аби спонукати та викликати масові заворушення.
Тепер подумайте: у нашому суспільстві демократія чи охлократія?
Про вибір
В історичних джерелах знаходимо інформацію, як наші пращури робили свій вибір. У стародавніх Римі та Греції голосували піднятими руками або кидали у глечики боби різних кольорів, наші козаки кидали свої шапки на купи “за” чи “проти”. Тобто все було елементарно просто.
Зараз система вибору настільки складна! А якщо ще додати маніпулятивні політтехнології, без яких сьогодні не проходить жодна виборча кампанія, то, виявляється, все зроблене для того, аби виборця задурити, збити з пантелику.
В результаті, відбуваються “вибори без вибору”, адже вже наперед розраховується, хто має перемогти, а охлос просто формально має кинути бюлетень в урну.
Місцеві вибори
На виборах депутатів місцевих рад застосовується дві різні виборчі системи, залежно від типу виборів, а також величини адміністративно-територіальних одиниць.
Так, в містах з кількістю виборців до 90 тисяч осіб застосовується мажоритарна система відносної більшості з голосуванням у багатомандатних виборчих округах – для виборів депутатів сільських, селищних, міських і районних в містах рад, районних рад, рад відповідних ОТГ.
У містах з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб застосовується пропорційна система з відкритими партійними списками – для виборів депутатів обласних, міських рад та міських ОТГ, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Право на участь у розподілі депутатських мандатів мають лише ті місцеві партії, які подолали п’ятивідсотковий виборчий бар’єр у межах єдиного багатомандатного округу.
На виборах сільських, селищних, міських голів також застосовуються дві різні виборчі системи залежно від величини адміністративно-територіальних одиниць:
- для виборів сільських, селищних, міських голів та старост – мажоритарна система відносної більшості з голосування в єдиному одномандатному окрузі;
- для виборів міських голів у містах з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб – мажоритарна система абсолютної більшості.
Що маємо за фактом
Мажоритарна система ніби й добре, але вона ефективно працює у заможних суспільствах. А у країнах, де корумповані чиновники, суди, бідне та неосвідчене населення – існує ризик підкупу виборців. Також допомогти перемогти на виборах за мажоритарною системою може розмір округу.
Пропорційну систему використовують у близько 80 країнах світу. В переважній більшості це Європа. Порівняно з мажоритарною, пропорційна система відносно молода.
Розрізняють пропорційні системи:
- з відкритими списками;
- з закритими списками;
- з преференціями;
- змішані;
- паралельні;
- непрямі;
- первинні;
- альтернативні тощо.
Все ж, основний поділ при пропорційній системі голосування – на закриті та відкриті партійні списки.
Закриті списки мають право формувати самі партії. Так, якщо виборець голосує за якусь політичну силу, то, відповідно, і за весь список кандидатів від цієї партії.
А у системі з відкритими списками виборці самі обирають кандидатів.
Якщо говорити про партійні списки, то тут теж прозорістю не пахне. Відомо, що за кожною публічною політичною партією стоїть якась олігархічна сила, яка хоче привести до влади своїх людей.
Тому, доки буде олігархат, правдивих виборів не буде. Не забуваймо також про маніпулятивні політтехнології.
Рівненські вибори мера
Вибори мера проходили у жовтні 2020 року. Всього було зареєстровано шістнадцять кандидатур, серед яких і дві жінки.
Голосування відбувалося у два тури. В другий тур вийшли два кандидати – Олександр Третяк та Віктор Шакирзян. Переміг на виборах Олександр Третяк, який лише на 3% обійшов свого конкурента.
У 2023 році Олександра Третяка було звільнено з посади, і містом сьогодні керує його колишній конкурент Віктор Шакирзян.
До речі, під час виборів не обійшлося без скандалів. У другому турі правоохоронці зафіксували підкуп виборців на користь одного з кандидатів.
Нам так хочеться вірити у справедливість та чесність, а тим часом нам просто замилюють очі. Будьмо свідомими, уважними, вдумливими!
Джерело: