Традиційна вже ситуація перед виборами в Україні (та й не тільки в Україні) – це сила-силенна замовних статтей на політиків, які починають масово з’являтися в інтернет-виданнях та друкованих виданнях з наближенням виборчого процесу, пише сайт yes-rivne.com.ua.
Подекуди в Україні такої джинси з’являється більше, а подекуди менше, однак така ситуація вже стала абсолютно нормальною картиною для наших міст напередодні виборів і українці вже абсолютно спокійно реагують на такі речі. Однак часом все ж виникають скандальні ситуації з джинсою, і чомусь дуже часто їх фіксують саме на Рівненщині. Якщо бути точними, то тут лише перед виборами в далекому 2008-му нарахували 173 замовних матеріали (з них частина – комерційних).
(Не)прихована політична реклама в Рівному: далекий 2008-й і кандидат Володимир Хомко
Як би ми не ставилися критично до сучасних видань, та джинсу не завжди вдається зауважити з першого погляду. Тим не менше, рівненські чиновники напередодні виборів за посаду міського голови дуже часто “яскраво” виділялися своїми замовними матеріалами у мережі.
Так, великий скандал довкола місцевих виборів і джинси в газетах виник в 2008 році, коли журналісти одного з рівненських видань звернулися зі скаргами про те, що їх буквально примушують публікувати замовні матеріали на одного з кандидатів на посаду міського голови. Пригадуєте, кого з місцевих чиновників стосувався цей скандал і хто опинився в центрі подій? Звісно ж, міський голова Володимир Хомко, який, варто зауважити, за багато років на посаді міського голови неодноразово потрапляв в скандальні ситуації.
Ситуація тоді склалася доволі неоднозначна, адже журналісти місцевого видання скаржилися на те, що їх примушують писати такі матеріали. Керівництво ж видання заперечувало інформацію і стверджувало, що просто в різних форматах висвітлює діяльність Володимира Хомка і доносить мешканцям Рівного інформацію про те, що робить Хомко в Рівному.
Загалом, щоб не бути голослівними, зазначимо, що тоді експерти нарахували кілька десятків таких матеріалів.
Наступні “джинсові зірки” в Рівному – Юрій Собчук та Микола Сорока
2008 рік і справді видався досить багатим і насиченим на джинсу в Рівному – Інститут масової інформації оприлюднював цікаві дані про рівненську джинсу. Тоді й “викрили” ще одне рівненське видання, яке буквально “кишіло” джинсою, однак вже на іншого кандидата, який теж змагався в передвиборчих гонках.
Тоді найбільшим замовником джинси Інститут масової інформації назвав штаб Юрія Собчука, ще одного кандидата в рівненські мери. Навіть було здійснено точний підрахунок замовних статтей на цього кандидата – їх Інститут масової інформації нарахував аж 27 замовних матеріалів, і при чому – не в одному, а одразу в трьох популярних засобах масової інформації в Рівному.
Ще один кандидат на посаду міського голови у виборах 2008-го року – Микола Сорока – і ще одна “джинсова зірка” Рівного в тих виборах. Штаб цього кандидата теж замовляв неодноразово статті на Миколу Сороку – експерти нарахували 19 замовних матеріалів із явними порушеннями стандартів актуальності, значущості та збалансованості. Розміщувалися ці матеріали теж в кількох одразу виданнях.
Та обурення і аналізи експертів тоді дали свій результат – буквально з середини листопада (вибори тоді були заплановані на 30 листопада) в місцевих виданнях почали з’являтися позначки “політична реклама”. Однак далеко не всі видання встали на праведний шлях і одне з найдавніших рівненських ЗМІ і далі зловживало довірою своїх читачів, про що згодом написали у “Детектор медіа”. Пов’язують експерти таку ситуацію з різними чинниками, а дехто вважає, що така ситуація склалася через низьку професійність журналістів регіональних видань.
10 років потому у Рівному: що змінилося з джинсою?
Зробімо крок уперед, щоб побачити, чи змінилася ситуація з джинсою в політичному житті Рівного. Що змінилося вже через 10 років після насиченого на джинсу 2008-го року і чи можна було спостерігати позитивні зрушення з джинсою у ЗМІ в 2018-2019-х роках – читайте нижче.
Так, ситуація начебто покращилася – аж такої відвертої джинси в матеріалах вже не спостерігалося, однак все рівно експерти продовжували фіксувати ситуацію з замовними матеріалами. Фахівці зауважили, що під час виборів у народні депутати ціла низка політиків займалася фальсифікацією рейтингів, а місцеві рівненські ЗМІ допомагали їм в цьому, публікуючи ці матеріали, видаючи їх за новини.
Якщо не бути голослівними, то таку ситуацію експерти зауважили з кандидатами в народні депутати Олексією Муляренком та Олегом Осуховським. Тоді була навіть досить комічна ситуація, яку рівняни могли зауважити неозброєним оком, коли майже одночасно декілька місцевих видань публікували матеріали про найвищі рейтинги одразу кількох кандидатів. Таке можна було спостерігати в матеріалах кінця червня 2019-го року.
Без скандалів тоді не обійшлося, адже юристи проєкту “Тисни” підготували заяву і звернулися до поліції і тоді кара спіткала одну з редакторок популярного місцевого видання – на неї склали адміністративний протокол. Щоправда, суд не визнав її вини і справу на тому закрили.
До слова, тоді журналісти одного з ЗМІ спробували провести власний експеримент і звернулися до 21 видання з проханням опублікувати таку джинсу. Результат залишився дуже прикрим – 19 з 21 видання погодилися на публікацію замовних матеріалів.
На те вона і джинса, щоб її не маркували в Рівному…
Звісно ж, в наші дні ситуація вже не настільки відверто кричуща з джинсою, однак вона все рівно залишається невтішною і нічим не кращою від подій десятирічної давнини. Експерти розводять руками – що тут зробиш? – джинса має попит не лише у всеукраїнських виданнях, а й у регіональній пресі, і не скористатися шансом використати джинсу в “золотий” передвиборчий час для журналістів – означає втратити місцеву “популярність” серед політиків і відповідно позбавити себе непоганих гонорарів. Тож викорінити це, мабуть, нам не вдасться ніяк.
А далі – буде…