Міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років у порядку, визначеному законом. Попри те, що рішення з питань здійснення місцевого самоврядування приймають депутати місцевої ради, влада у місті, передусім, асоціюється з міським головою (мером).
Мер міста наділений низкою повноважень. Він представляє територіальну громаду та міську раду у відносинах з державними органами, має право розпоряджатися бюджетними коштами, скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради тощо. В матеріалі ми зібрали відомості про життя та діяльність багаторічних мерів Рівного та інших містечок нашої області, пише yes-rivne.com.ua.
Віктор Чайка – легендарний мер Рівного
Віктор Анатолійович Чайка керував містом Рівне впродовж майже 18 років. Тож, його справедливо називають мером-рекордсменом нашого міста. Лишив по собі багато хороших спогадів серед рівнян та колишніх посадовців Рівного. Для багатьох містян Чайка, без перебільшення, був справжнім кумиром.
Родом легендарний мер Рівного з Краснодарського краю, РФ. Саме тому в його розмовній мові часто могли звучати російськомовні слівця.
Навчався в Новочеркаському автотранспортному технікумі. Цей навчальний заклад майбутній очільник Рівного завершив у 1968 році. А далі був Новочеркаський інженерно-меліоративний інститут. Тут Чайка навчався до 1974 року.
Чималу частину свого життя чоловік присвятив автотранспортній галузі. У 1960 році Чайка почав працювати водієм. Крім цього очолював автоколону, автобази, був керівником Рівненського обласного управління автотранспорту. Загалом транспортній галузі віддав 27 років свого життя.
У 1972 році життєві шляхи привели Чайку до Рівного. Через майже 10 років він був обраний головою виконкому Рівненської міської Ради народних депутатів, а з жовтня 1988 року працював заступником голови Рівненського облвиконкому.
Був засновником та керівником фірми «Камаз-Транс-Сервіс», яка займалася міжнародними вантажними перевезеннями. Фірма успішно зарекомендувала себе не лише в Україні, а й на європейському ринку.
Вперше був обраний очільником Рівного у 1998 році. Пізніше Любов Чайка – дружина Віктора Чайки пригадувала, як її чоловік прийшов додому з новиною, що йому запропонували балотуватися в мери Рівного. Розповідала, що просила його не йти, пожаліти своє здоров’я та пожити для себе. Натомість Віктор Анатолійович сказав фразу: «Я не можу жити добре, коли люди навколо живуть погано».
Рівняни обирали Чайку мером міста тричі: крім 1998 року, в 2002-му та 2006-му роках. Що ж зробив для міста його багаторічний очільник?
Передусім, він збудував стадіон «Мототрек», провів глобальну реконструкцію вулиці Соборної аж до виїзного знаку на вулиці Київській. За час його управління містом відбулася свого роду революція благоустрою Рівного: робилися сучасні дороги, будувалися спортивні заклади, з’являлися заклади культури та відпочинку, стежили за станом водних об’єктів міста.
Віктор Анатолійович був людиною діловою, енергійно, іноді різкою. До початку робочого дня встигав об’їхати місто і дізнатися, що де коїться – де що не так лежить, де прорив каналізації, де немає води.
Помер багаторічний керівник Рівного 12 лютого 2008 року в польському місті Ополе, дорогою до клініки в Німеччині, куди відправився на лікування.
Володимир Хомко – віддав Рівному 12 років життя
Володимира Хомка рівняни тричі обирали мером міста. Загалом, політик віддав 12 років свого життя Рівному, тому справедливо може вважатися керівником-довгожителем.
Володимир Євгенович – уродженець міста Рівне. Народився 1 серпня 1957 року. Навчався спочатку у 8-річній школі №2, а згодом в середній школі №12 у місті Рівне. Вищу освіту здобував в Українському інституті інженерів водного господарства з 1975 до 1980 років.
Після закінчення ВНЗ Володимир Хомко почав працювати в Тернопільському управлінні експлуатації меліоративних систем та протиповадкових споруд. Впродовж 1982-1989 років працював асистентом та науковим співробітником у своїй альма-матер.
З 1989 по 1991 рік майбутній рівненський мер працював інженером-будівельником на підприємствах Рівного. Згодом перейшов на роботу в «Рівнеоблводоканал», де пройшов трудовий шлях від майстра до директора.
У 2002 році майбутній очільник Рівного був запрошений на посаду начальника управління Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства. З березня 2005 року по грудень 2008 року працював директором РОВПК ВКГ «Рівнеоблводоканал».
Вперше був обраний мером Рівного у 2008 році, як самовисуванець. У 2010 році вдруге був обраний очільником міста від партії «Всеукраїнський патріотичний союз». У 2015 році Хомко втретє був обраний міським головою, як самовисуванець.
Що ж було зроблено для покращення благоустрою Рівного за часів Хомка? До переліку заслуг Володимира Євгеновича можна віднести ремонт та утеплення навчальних закладів, спортивних шкіл, будинків культури. Доклав чимало зусиль для створення у місті ОСББ. Заслугою Хомка вважається оновлення тролейбусного парку Рівного.
Проте з багаторічним очільником міста було пов’язано й чимало скандалів. А під кінець його третьої каденції все більше рівнян були невдоволені роботою Хомка. В соцмережі Facebook навіть з’явилася група «Рівне без Хомка».
У 2020 році Володимир Хомко не балотувався на місцевих виборах на посаду Рівненського міського голови та, як-то кажуть, дав дорогу молодим політикам.
Василь Антонюк – міський очільник Дубна
Тричі поспіль жителі мальовничого Дубна обирали очільником свого міста Василя Антонюка.
Він народився 13 листопада 1955 року в селі Гориньград Перший, що на Рівненщині. У 1971 році закінчив навчання у місцевій 8-річній школі. З вересня 1971 по червень 1975 року навчався в Рівненському автотранспортному технікумі. Вищу освіту Василь Антонюк здобував у Київському автомобільно-дорожньому інституті за спеціальністю «Будівельні і дорожні машини та обладнання».
Свій трудовий шлях розпочинав на посаді майстра Дубенського райШРВУ, обіймав посаду заступника міського голови Дубна, а з 1991 по 1998 рік був головою Дубенської міської ради. Після того працював у Дубенській райдержадміністрації, також був директором комунального підприємства «Дубноводоканал».
31 жовтня 2010 року Антонюк був вперше обраний міським головою Дубна. У 2015 та 2020 роках політик повторно був обраний на дану посаду.
На посаді мера міста займався реформуванням житлово-комунального господарства Дубна, дбав про якість пасажирських перевезень, намагався налагодити прозору систему надання в оренду та продаж земельних ділянок. Однак в адресу очільника Дубна звучало й немало звинувачень в невиконанні своїх передвиборних обіцянок.
Євгеній Денисюк – мер Костополя
Справжнім керівником-довгожителем в нашій області вважається багаторічний очільник містечка Костопіль – Євгеній Денисюк. Він очолював місто рекордні 25 років. За фахом був юристом. До обрання мером Костополя впродовж тривалого часу займав керівні посади на різних підприємствах.
Вперше був обраний мером Костополя в 1998 році. Згодом знову й знову переобирався на цю посаду. Останні місцеві вибори виграв у 2020 році – після реформи місцевого самоврядування та утворення Костопільської територіальної громади.
При ньому Костопіль став помітно охайнішим, до ладу була приведена комунальна сфера міста, відремонтовано чимало доріг, впорядковано сквери та парки тощо.
Пішов з посади сам взимку 2023 року, зазначивши, що його поважний вік (на той момент політику було 74) та стан здоров’я не дозволяють управляти містом так ефективно, як раніше.
Микола Грищук – мер Острога
Микола Грищук був багаторічним очільником міста Острог. А також науковцем та викладачем Острозької академії, почесним громадянином цього славетного містечка.
Саме завдяки Миколі Грищуку перший президент незалежної України Леонід Кравчук підписав указ про відродження Острозької академії. Микола Володимирович очолював Острозьку міську раду з 1988 по 1999 рік.
Залишив по собі добрі спогади серед острожан.