Понеділок, 8 Серпня, 2022

Вибори до Рівненської міської ради та бургомістри міста за часів польської влади

У 1919-1939 роках місто Рівне входило до складу Польщі. Місцеве самоврядування міста представляв магістрат – виконавчий орган, який був створений польською владою в серпні 1919 року. Рівненська міська рада була розпорядчим органом, перші демократичні вибори до якої відбулися у другій половині 1927 року. Посада міського голови за часів польської влади у Рівному найменувалась бургомістр. Змінювались бургомістри ледве не щороку, пише yes-rivne.com.ua.

Міська рада Рівного в міжвоєнний період: вибори та склад

Як уже зазначалось вище, Рівне відійшло до складу Другої Речі Посполитої у 1919 році. Однак перші вибори до Рівненської міської ради відбулись аж в другій половині 1927 року. Тривалий час польська влада не вводила в нашому місті повноцінний міський устрій, як це було в інших містах.

І ось у 1927 році таки відбулися перші вибори до міської ради – розпорядчого органу міста. Міська рада складалась з 40 членів. Варто зазначити, що на початку 20-х років минулого століття чисельність населення нашого міста становила 32 тис. мешканців.

В архівних документах збереглися дані, які розповідають нам про склад міської ради наприкінці 30-х років XX століття. Отож, в ці роки до складу Рівненької міської ради входило 15 осіб з вищою освітою, 11 осіб з середньою освітою та 9 з початковою. Серед них були люди, які працювали адвокатами, інженерами, купцями, а також в сільському господарстві. А один із членів міської ради був лікарем.

Тодішній орган місцевого самоврядування Рівного називався магістратом. Міський уряд почав діяти фактично одразу після того, як Рівне відійшло до складу Польщі і функціонував до вересня 1939 року. До складу магістрату входив бургомістр (міський голова), його заступники та лавники.

Магістрат мав, на перший погляд, дещо складну структуру – він складався з відділів, а ті, відповідно, поділялись на сектори. Були відділи, які відповідали за фінансові питання, господарчо-технічні, адміністративні. Один із відділів був президіальним.

Оскільки магістрат був органом виконавчої влади, то саме в сферу його відповідальності входили питання, які стосувались благоустрою Рівного. Отож, магістрат займався складанням бюджету, контролем за сплатою податків, будівництвом та ремонтом доріг, мостів, міського водогону, будівництвом шкіл та лікарень, електрифікацією міста, контролем за дотриманням правопорядку в місті, громадською опікою та рядом інших питань.

Всі ці питання обов’язково розглядалися на засіданнях рад. Засідання проводились понад 10 разів на рік. Найчастіше піднімались фінансові питання. До прикладу, архівні документи за 1934 рік говорять, що з 112 питань, які піднімалися під час засідань міської ради, 46 були саме фінансові.

Звичайно, що на розгляді в міській раді були й інші питання. Не менш важливими були господарські питання, які майже на рівні з фінансовими теж часто обговорювались. А також охорони здоров’я та громадської опіки.

Ян Балінський, Сергій Матусевич, Станіслав Волк та інші: керівники Рівного за часів польської влади

Староста, комендант, бургомістр, президент – як тільки не найменувалась посада міського голови Рівного в різні часи, за різної влади. За часів польської влади посада міського голови носила назву бургомістр. Він входив до складу магістрату. Рівненський бургомістр обов’язково мав заступників. З 1927 року бургомістра, його заступників та лавників обирали члени міської ради.

Першим бургомістром міста Рівне став Ян Балінський. Посаду міського голови він зайняв 19 серпня 1919 року. Варто зазначити, що у міжвоєнному Рівному бургомістри змінювались ледве не щороку. Наприклад, у 1920 році місто очолив Сергій Матусевич. В цьому ж році його змінив Кароль Балінський. У 1922 році посада бургомістра перейшла до Яна Лісаковського.

У наступні роки Рівним почергово керували президенти: Адам Осташевський (1922-1924 рр.), Й. Ромішевський (1924-1925 рр.), Кароль Балінський (1925-1927 рр.).

До 1934 року містом знову керували бургомістри. З 1927 по 1929 рр. Володимир Арцеманович, з 1929-1932 рр. Володимир Боярський, з 1932 по 1934 рр. Томаш Цалун. Останні роки входження Рівного до складу Польщі містом знову керували президенти: Людвік Ржешовський (1934-1935 рр.) та Станіслав Волк (1935-1939 рр.).

Варто додати, що в порівнянні з початком 20-х років в 30-х роках минулого століття кількість населення Рівного зросла майже на 30%. Згідно переписом населення у 1931 році, у Рівному проживало 40,6 тис. осіб. Наприкінці 30-х років у Рівному мешкало 43 тис. жителів.