Понеділок, 8 Серпня, 2022

Рівне під час німецької окупації

Понад 900 днів місто Рівне перебувало під окупацією нацистської Німеччини. Указом нацистського диктатора Адольфа Гітлера на частині українських та білоруських територій було створено рейхскомісаріат «Україна», адміністративним центром якого стало місто Рівне. Очільником окупаційного режиму за наказом того ж таки Гітлера став верховний президент Східної Пруссії Е. Кох. Його резиденцією за часів окупації нашого міста було приміщення сучасного обласного краєзнавчого музею, а поруч від нього був бункер Коха, пише yes-rivne.com.ua. Історики відзначають, що в рейхскомісаріаті «Україна» окупаційний режим був надзвичайно жорстоким. Тож, як жило Рівне під час німецької окупації?

Українські території під німецьким пануванням: утворення рейхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному

Зранку 28 червня 1941 року на вулицях Рівного почали з’являтись німецькі війська. Станом на початок серпня 1941 року нацисти повністю окупували Рівненську область. Окупація Рівного тривала до 2 лютого 1944 року.

Весь цей період Рівне та область існували під німецькою окупацією. Територія Рівненщини відійшла до рейхскомісаріату «Україна», який був створений за наказом нацистського вождя Адольфа Гітлера 20 серпня 1941 року. Рейхскомісаріат «Україна» був одним із п’яти рейхскомісаріатів, які мали бути створені на європейській території Радянського Союзу.

Рейхскомісаріат «Україна» було проголошено 1 вересня 1941 року. Він охопив територію сучасних білоруських і українських земель (Волинь, Поділля, Полісся, Центр, Полтавщину та Запоріжжя). А решту Лівобережжя контролювала військова окупаційна влада. Очільником рейхскомісаріату «Україна» Гітлер назначив верховного президента Східної Пруссії Еріха Коха.

Столицею цієї квазідержави Кох обрав провінційне місто Рівне. Нацистський злочинець вважав Україну не національним, а територіальним поняттям. Саме виходячи з такої позиції, як вважають дослідники, він й обрав Рівне столицею рейхскомісаріату.

Гебітскомісаріат, примусові роботи та обов’язкове постачання сільгосппродукції: як жило Рівне під час німецької окупації

Рейхскомісаріат «Україна» підпорядковувався Міністерству окупованих східних територій – вищому органу цивільної влади нацистської Німеччини на чолі з рейхсляйтером Альфредом Розенбергом для управління окупованими територіями СРСР. Однак на практиці вся влада була зосереджена в руках гітлерівського ставленика Еріха Коха.

Територію рейхскомісаріату «Україна» було поділено на генеральні округи, округи та райони. Причому, радянський поділ на райони фактично був збережений. Генеральні округи відповідно очолювали генеральні комісари, округи – окружні комісари (гебітскомісари), а райони – голови районів. На території Рівненщини було утворено п’ять гебітскомісаріатів: Рівненський, Костопільський, Сарненський, Здолбунівський і Дубенський.

Найнижчими ланками в окупаційних органах управління були міські та сільські управи на чолі з бургомістром. Найвищі посади належали німцям.

Отож, після офіційного утворення рейхскомісаріату «Україна» німці взялися запроваджувати у Рівному свої порядки. Варто зазначити, що на той час Рівне було невеликим містом, приблизно з 40-тисячним населенням.

Рівненський гебітскомісаріат

15 вересня був створений Рівненський гебітскомісаріат на чолі з гебітскомісаром Вернером Беєром. Це була найголовніша інстанція німецької окупаційної влади у нашому місті. Гебітскомісаріат вирішував політичні та господарські питання,  а також питання пов’язані з культурною сферою. А от такими життєво необхідними питаннями, як забезпечення містян продуктами, паливом та житлом гебітскомісаріат не займався. Ці функції лягли на плечі міської управи. Вона була створена у липні 1941 року. Очолив управу фармацевт Полікарп Бульба. Окрім забезпечення жителів Рівного продуктами харчування та помешканнями, міська управа організовувала прибирання будівель зруйнованих внаслідок бомбардувань міста та боїв за нього.

Завдяки сприянню міської ради у місті працювали пекарні, які щодня забезпечували містян хлібом. У місті працювало 19 споживчих крамниць, 5 м’ясних магазинів, крамниця, де продавались овочі та риба, магазин канцтоварів. В м’ясних магазинах м’ясо могли видати лише по картках – на одну особу 400 грам щомісяця. В роки німецької окупації в місті працювало 6 аптек.

Зі слів істориків, зокрема, історикині Яни Примаченко, в рейхкомісаріаті «Україна» окупаційний режим був надзвичайно жорстоким. Все у Рівному було проголошено власністю нацистської Німеччини. Жителі міста забов’язані були реєструватись за своїм місцем проживання та під загрозою смерті заборонялось полишати його. Рівняни були змушені працювати на примусових роботах – будівництві військових укріплень, шляхів, розчищенні зруйнованих будинків. Нацисти дивились на Україну, як на зону експлуатації, з якої треба брати якомога більше сільськогосподарської продукції для забезпечення вермахту і населення Німеччини, тому на Рівненщині запроваджувалось обов’язкове постачання сільгосппродукції. А забій худоби можна було здійснити лише після дозволу влади.

Електроенергією рівняни були змушені користуватися вкрай економно. З 16.00 до 23.00 населенню заборонялось користуватися будь-якими електричними приладами. Придбати новий одяг рівняни могли лише після здачі всіх поставок.

У період окупації нашого міста нацистською Німеччиною нарівні з німецькою рейхсмаркою в обігу перебували карбованці рейхскомісаріату «Україна». Офіційний курс становив: 1 марка = 10 карбованців. Грошові знаки друкувались з березня 1942 року Центральним Емісійним Банком у Рівному. Після звільнення Рівного від нацистської окупації ці гроші припинили свій обіг.

Розстріл рівненських євреїв: злочини нацистів у Рівному

Рівняни, які пережили нацистську окупацію міста все життя з жахом згадували про ті часи. Адже «новий порядок» гітлерівців передбачав репресії, масові розстріли, спалення цілих сіл, пограбунок та вивезення людей в Німеччину на примусові роботи.

Політику, яка проводилась нацистами на території рейхскомісаріату «Україна» можна коротко охарактеризувати словами уже згадуваного Е. Коха:

«1. Німецький народ — це народ господарів; 2. Східні народи, як українці, так і всі інші, призначені слугувати своїм природним господарям; 3. Експлуатація Сходу є правом і обов’язком Німеччини; 4. Повне оволодіння завойованим Сходом вимагає знищення прошарку місцевої інтелігенції та всіх елементів, які становлять потенційну загрозу німецькому пануванню, будь то росіяни, українці або євреї».

Як уже згадувалось вище, на початок окупації Рівного нацистами, чисельність населення міста становила 40 тис. чоловік. Приблизно половину населення становили євреї. Одразу після створення гебітскомісаріату гебітскомісар Вернер Беєр наказав всім рівненським євреям носити на одязі знак у формі жовтого кола. Почалися масові страти євреїв.

9 і 12 липня 1941 року зондеркомандою 4-А було розстріляно 240 євреїв. 16 серпня батальйон поліції безпеки провів акцію у Рівному, в ході якої були розстріляні 300 євреїв. Загалом, в липні-серпні нацисти убили, за деякими даними, близько 3 тис. євреїв міста. Гітлерівці в першу чергу вбивали чоловіків середнього віку і тих, хто потенційно міг чинити їм опір.

Масовий кривавий розстріл євреїв відбувався 6-7 листопада 1941 року, неподалік від Рівного, в урочищі Сосонки. Тут гітлерівці та їх поплічники позбавили життя 17,5 тис. євреїв. Нацисти розстріляли чоловіків, жінок та дітей біля уже заздалегідь підготовлених ям.

Окрім того, німці створили гетто та концтабори у місті. У кварталі Вола було єврейське гетто, куди окупанти помісти 5 тис. євреїв. У передмісті на Грабнику та на вулиці Білій були табори. Нацисти жорстоко поводились з полоненими, восени та взимку багато хто з них помирали від холоду та голоду.

13 липня 1942 року нацисти ліквідували гетто, а євреїв вивезли під Костопіль, де розстріляли їх.

У 1942-1943 роках нацисти влаштовували публічні страти у Рівному. Страти нацисти здійснювали, як помсту населенню за диверсійні та терористичні акти проти окупантів.

Також варто згадати, що на Рівненщині та Волині нацисти спалили не одне село, а їх жителів розстріляли. Тисячі жителів Рівненщини було вивезено до Німеччини, де їх, як рабів залучали до різних примусових робіт.

2 лютого 1944 року місто Рівне було звільнено від нацистської окупації – завершилась одна із трагічних сторінок історії нашого міста.