Прийти до влади без обіцянок щось змінити? Ні, не чули. Бо ж доброю, а, може, й не дуже, але все ж таки традицією стало те, що якщо хтось претендує чи то на посаду президента, чи то мера, чи то сільського голови, то розповісти про зміни, які чекають на країну, місто чи громаду, – це обов’язково, пише сайт yes-rivne.com.ua.
Так, обіцяти вони обіцяють, але от як тільки діло доходить до “виконувати”, то тоді вже і не все, і не всі. Пригадаймо частину того, що зобов’язувався зробити для Рівного ексочільник міста Олександр Третяк?
Про мера Рівного Олександра Третяка
Олександр Третяк – п’ятий за часів незалежності України очільник Рівного. Мерське крісло він зайняв у 2020 році. На місцевих виборах його підтримала більшість рівнян, що у відсотковому відношення дорівнювала 50,25%. До слова, тоді пан Олександр був єдиним кандидатом від партії “Європейська Солідарність”, який таки став міським головою обласного центру, чим, звичайно ж, неабияк пишався.
Що цікаво, конкретної особистої передвиборчої програми у Третяка не було. Але чи стало це на заваді обіцяти, обіцяти і ще раз обіцяти виборцям? Очевидно, що ні.
Спершу зауважимо, що з самого початку опирався Олександр і його команда безпосередньо на програму партії, яка мала напрочуд промовисту назву – “Збудуємо Європу в Рівному”! Але у ній був перелік таких собі загальних тверджень на кшталт “підвищити якість життя містян” або ж “збільшити рівень довіри рівнян до влади”. Якісь конкретніші обіцянки були? Були!
Обіцянка №1: Устя і Басівкутська водойма
Колись, близько 25 років тому, і річка Устя, і Басівкутська водойма були для рівнян місцями, де можна було покупатися та позасмагати, не виїжджаючи за межі міста. І, увага, це було безпечно, ніхто й не думав, що, зайшовши в озеро, можеш вийти вже не сам, а з якоюсь хворобою. Але…
Але згодом понад Устею та Басовим Кутом почали один за одним з’являтися котеджі. І до чого це призвело? А до того, що річка та озеро стали наповнюватися нечистотами, бо ж власники будинків не придумали нічого кращого, як вивести каналізаційні стоки просто у воду.
Відтоді рівняни і просять владу: очистіть Устю та Басів Кут. А влада все обіцяє рівнянам: стану мером – очищу і Устю, і Басів Кут.
Не порушив традицію і Олександр Третяк. Під час виборів (передбачувано) зайшов із козирів:
“Мета – очищення міста в екологічному плані: Устя, Басів Кут – це ті проблемні зони, які потрібно вирішувати вже і зараз”.
Але ось це “вже і зараз” не настало і донині. Уже будучи міським головою Рівного, Третяк чомусь здав задню. Мовляв, розроблена програма очищення водойм є, але ще ж потрібні гроші, і треба їх чимало. За слова ексмера, порятунок Басового Кута та Усті шляхом каналізування житлового масиву обійшовся б місту в 50 мільйонів гривень.
Тож у 2021 році Третяк взявся шукати інвесторів, які б могли фінансово допомогти у вирішенні багаторічної проблеми. Що ж далі? Далі повномасштабне вторгнення, і будь-які видатки не на війну заборонені. Тож питання з Устею і Басовим Кутом відійшло на задній план. А для пана Олександра взагалі закрилося назавжди, бо у 2023 році Третяка відсторонили від посади міського голови Рівного. Тому обіцянка очистити водойми залишилася просто обіцянкою.
Обіцянка №2: електронний квиток у Рівному
Ще одна болюча історія Рівного – електронний квиток. Його запровадження у нашому місті тягнеться ще з далекого 2014 року. Перші обіцянки, присвячені безготівковій оплаті у громадському транспорті, припадають на каденцію четвертого мера Володимира Хомка. Йому, як уже можна зрозуміти, втілити задум у реальність не вдалося. Тому передав естафету далі. Так обіцяти запровадити в Рівному електронний квиток взявся Олександр Третяк.
Пообіцяв і став навіть щось робити для того. Зокрема, переобрав компанію, з якою у перспективі можна було б укласти угоду про запровадження в місті відповідної системи, бо попередник Третяка, Володимир Хомко, спершу хотів співпрацювати з корейською компанією “Global inc”, потім – з естонською «Ridango». А ось сам Олександр приглянувся до вже відомої на той час (2021 рік) компанії “CityCard”. Але знову щось пішло не так.
Тоді встигли тільки презентувати систему, яка дозволила б запровадити еклектронний квиток у Рівному. І все. Бо далі ковід, опісля – повномасштабне вторгнення, потім – відсторонення мера. Тож і ця обіцянка Третяка залишилася просто обіцянкою.
Обіцянка №3: штучна ялинка у Рівному
Напередодні новорічних свят у рівнян була своя традиція: висловити обурення через встановлення живої ялинки у центрі міста. Мовляв, ні дерев не шкодують, ні грошей. Інше діло штучна ялинка – один раз купиш, і вона довго-довго служитиме окрасою міста.
Такі розмови велися щороку – аж до 2020, допоки мерське крісло не посів Олександр Третяк, який і пообіцяв, що у Рівному нарешті з’явиться штучне новорічне дерево.
У тому ж 2020 році слова дотриматися не вдалося. Але тодішній міський голова вихід знайшов: спеціально живу ялинку в центр Рівного не купували, вирішили просто прикрасити ті, що ростуть на майдані Незалежності.
А ось у 2021 році свою обіцянку Олександр Третяк уже виконав, і у Рівного з’явилася штучна новорічна красуня. Щоправда, 18-метрова ялинка і декорації для неї обійшлися місту аж у 3 мільйони гривень. Але це вже дещо інша історія, бо ж обіцянка таки виконана.
Обіцянка №4: міжнародна співпраця Рівного
Обіцяв також Олександр Віталійович сприяти налагодженню міжнародної співпраці Рівного з іншими містами світу. Але чи впорався з цим?
Ще до приходу Третяка на посаду мера Рівне мало чималу кількість міст-побратимів. Зокрема співпрацювали з Пйотркувом Трибунальським (Польща), Зволеном (Словаччина), Забжем (Польща), Відіном (Болгарія), Оберфіхтахом (Німеччиною), Гданськом (Польща), Любліном (Польща) та Кобулеті (Грузія). Саме ця, здавалося б, формальність, тобто укладена угода між так званими містами-побратимами, насправді і сприяє міжнародній співпраці. Адже подібний договір передбачає обмін досвідом у різних галузях – економіки, культури, освіти, спорту, туризму, ведення господарства тощо.
Відтак якнайбільше укладених угод з містами по всьому світові дорівнює налагодженню міжнародної співпраці Рівного з ними. Чи приклав руку до цього процесу Олександр Третяк? Приклав. Зокрема, він налагодив співпрацю з містами Канади та США – Келоуном, Федерал-Вейєм та Іст-Брансвіком.
Напрочуд важливими ці кроки виявилися під час повномасштабного вторгнення. Адже іноземні партнери неодноразово допомагали і з гуманітарною допомогою, і з облаштуванням укриттів у Рівному. Тож цю обіцянку Олександра Третяка можна спокійно вважати виконаною.
Обіцянка №5: модернізація транспорту Рівного
А як щодо зобов‘язання модернізувати старі транспортні засоби та закупити ті, які були б зручними для маломобільних груп населення Рівного? Так, Олександр Третяк і це питання обіцяв вирішити.
З 1 вересня 2022 року на вулиці нашого міста і справді виїхали нові великогабаритні автобуси. Їх придбали два місцеві перевізники, тож на міському бюджеті покупка не позначилася. Це плюс. Також вони курсують за такими маршрутами, які охоплюють майже все місто. І це теж добре. А ще – вищезгадані автобуси обладнані пандусом, тож є зручними для маломобільних груп населення. Та все ж є декілька “але”.
Зокрема, кількість нового транспорту і досі не достатня, аби замінити в місті старі жовті “Богдани”, як планував з самого початку Олександр Третяк. Також подібні автобуси занадто великі, тому на деяких ділянках Рівного просто не проїдуть. Та, все ж, обіцянка на 50% виконана.
2,5:2,5. Не такий уже й поганий результат. Але ж це лише верхівка айсберга. Насправді тих обіцянок було набагато більше. І скільки з них виконати не вдалося? Це вже тема для наступного матеріалу.