Ми обираємо президента, аби він працював на благо держави. Аналогічно й міського голову – аби докладав максимум зусиль для розвитку громади. Спочатку вони самі за це і ручаються, мовляв, от за моєї каденції все зміниться. Чому ж тоді опісля обранці забувають свої обіцянки? Питання риторичне.
Але якраз через це і виникають скандали на місцях, про які у кращому випадку говорить тільки область, а от у гіршому – вся країна. Подібною історією мерства славиться і нинішній очільник Дубна. Про Василя Антонюка та про те, чому він все ніяк не може знайти спільної мови зі своїм ж виборцями, – у матеріалі далі на yes-rivne.com.ua.
Василь Антонюк і його прихід до влади у Дубні
Василь Михайлович Антонюк народився на Рівненщині у невеличкому селі Гориньград, яке, до слова, знаходиться не в Дубенському районі, а в Рівненському. До міста, в якому через роки чоловік стане мером, доля приведе його трохи згодом. Спершу ж вона відправила Василя до Рівного, де той навчався в автотранспортному технікумі, а згодом і до Києва – там хлопець здобував вищу освіту. Юний Антонюк закінчив Київський автомобільно-дорожний інститут за спеціальністю інженер-механік. А вже аж потім було Дубно.
У цьому місті Василь прокладав свій робочий шлях, який у нього, відверто кажучи, напрочуд цікавий. Адже починав він свою кар`єру як головний механік у райШРВУ, але з часом докрокував і до міської ради. Там він був і завідувачем організаційного відділу, і першим заступником голови як Дубенської міської ради, так і Дубенської райдержадміністрації, аж доки сам не став мером.
Уперше його обрали міським головою у 2010 році, вдруге – у 2015, втретє – у 2020. Щодо партійної приналежності Антонюка, то спочатку він балотувався від ВО «Батьківщина», пізніше від «Блоку Петра Порошенка», а вже у 2020 році пішов на вибори як самовисуванець. Востаннє розмови про те, що він не гідний бути очільником Дубна, здається, ні на мить не вщухали під час виборчої кампанії. Але, навіть попри це, його підтримали 59,93% містян – тобто більшість. І як так стається, що діяльністю Василя Антонюка як мера більшість з дубенчан не задоволені, але обрати його таки обирають? І роблять це вже втретє.
На вищепоставлене питання відповіді у нас немає, але на те, чому його охрестили одним з найскандальніших очільників міст у області, є.
Василь Антонюк = скандальний мер?
Найчастіше невдоволення у виборців викликає те, що, будучи лише кандидатами у мери, вони обіцяють золоті гори, а от тільки стають ними відразу ж чомусь скаржаться на амнезію. Така ж історія і з очільником Дубна.
Василь Антонюк клявся-божився налагодити прозору систему продажу земельних ділянок у місті. Але донині часто відбувається так, що отримують бажане люди з близького оточення мера Дубна. Як, наприклад, це сталося із землею у самому центрі міста, хороша місцина, погодьтеся. І придбав її заступник голови Дубенської РДА Борис Курицький. Ба більше, зазіхнув не лише на землю, а й на частину тротуару. Планував там щось зводити і чхати він хотів, що порушує державні будівельні норми. Заплющував на це очі і Василь Антонюк, але не байдужі дубенчани. Тоді місцевий підприємець Юрій Коханець оголосив безстрокове голодування. Усе, аби вкотре звернути увагу суспільства на проблему з беззаконням та корупцією у Дубні.
Ще пан Василь Антонюк обіцяв бути відкритим для засобів масової інформації, але, на жаль, і цього слова дотримати не зміг, бо ж один зі скандалів навколо очільника Дубна спалахнув якраз через те, що він вигнав із сесійної зали журналістів. Напевно, є що приховувати.
А приховувати Антонюк любить, якось за його навіть судили, адже не хотів нікому зізнаватися, яку зарплату отримує на посаді мера. Мовляв, під час воєнного стану запити міська рада не розглядає, однак Василю Михайловичу довели зворотнє: війна не є приводом для чиновників у тилу не надавати інформацію. Тому за своє небажання говорити він заплатив штраф.
Насправді дубенанам настільки допекла бездіяльність мера, що тепер більшість з них просто не сприймає ні Антонюка, ні його ініціативи, навіть якщо вони й непогані. Ось, наприклад, запропонував якось мер Дубна декомунізувати місто, демонтувавши та продавши славнозвісний танк, який стоїть на в’їзді в Дубно, за пів мільйона доларів. Та і тут його спіткав скандал, бо містяни хвилювалися, чи дійдуть ті кошти, куди потрібно. Обіцяв, до речі, Василь Михайлович, все до копійки переказати на ЗСУ. Але так і не зробив цього, бо танк, названий на честь радянського диктатора Йосипа Сталіна, так і залишився на своєму місці.
Володимир Антонюк і петиція про його відсторонення
Допекло дубенчанам настільки, що дійшло до створення петиції про дострокове припинення повноважень міського голови. Було їх аж три (це щонайменше), але жодну в міській раді так і не розглянули. І сміх і гріх, як то кажуть, бо документ фактично відхилив той, проти якого і створили його. Якось так.
Навіть петицію розглянути без розбірок не виходить у мера Дубна, тож Володимира Антонюка за правом можна вважати одним із найскандальніших очільників міст у області, як гадаєте?