Розгорталися ці події у Рівному. Саме наше місто гітлерівці обрали центром райхскомісаріату «Україна» – колоніального адміністративного утворення на захопленій частині українських та білоруських земель. Керівником квазідержави Гітлер призначив Еріха Коха, який люто ненавидів українців. У Рівному для Коха побудували двоповерхову резиденцію, а ще секретний бункер.
Водночас у місті за ставлеником Гітлера «полювали» радянські диверсанти під виглядом німецьких офіцерів. Головним кілером було призначено агента НКВС Миколу Кузнєцова. Однак той завдання по ліквідації Коха провалив. Побутує версія, що Кох спокійнісінько проживав собі у Рівному, бо знав, що його не ліквідують. Чому так – читайте в матеріалі на yes-rivne.com.ua.
Райхкомісаріат «Україна» зі столицею у Рівному

Після захоплення українських земель нацисти поділили країну на чотири окупаційні зони. Значна частина українських земель (Волинь, Поділля, Полісся, Центр, Полтавщина, Запоріжжя) та частина білоруських територій увійшли до складу колоніального утворення райхскомісаріат «Україна».
Столицею квазідержави гітлерівці обрали провінційне місто Рівне. Чому саме наше місто? На думку дослідників, Рівне обрали тому, що місто було невеликим, не густонаселеним, а ще мало зручну транспорту розв’язку.
Столицею райхскомісаріату «Україна» Рівне було з серпня 1941 року до моменту звільнення від нацистських загарбників, тобто, до 2 лютого 1944 року.
Еріх Кох райсхкомісар «України»

Очільником окупованих українських земель з центром у Рівному нацистський диктатор Адольф Гітлер призначив гауляйтера і верховного президента Східної Пруссії Еріха Коха. Подейкували, що воєнний злочинець відчував комплекс неповноцінності щодо своєї зовнішності та навіть став носити вуса в стилі диктатора Гітлера.
Відомо, що Еріх Кох люто ненавидів українців. За час його урядування на захоплених українських землях загинули 4 млн. громадян України, а 2,5 млн. були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Окрім цього нещадно грабувалися багаті природні ресурси України.
Управляв захопленими українськими землями Кох, перебуваючи у Рівному. Головна канцелярія райсхкомісаріату «України» знаходилася в приміщенні сучасного краєзнавчого музею міста. Старожили Рівного розповідали, що для гітлерівського ставленика у обкомівському парку було зведено двоповерховий будинок. Перший поверх якого був цегляним, а другий з дерева та скла – він нагадував літню мансарду. У будинку був облаштований невеликий басейн.
Окрім цього поблизу резиденції Коха було збудовано бункер (мова про нього піде трохи згодом). Бункер для нациста будували військовополонені.
Побутує думка, що Кох надовго планував осісти в тихому Рівному та мав свої плани на Рівненщину, яка здавна славилася покладами бурштину. Адже, як відомо, німці вважали бурштин «арійським каменем» та приписували йому містичні властивості.
Вбити Коха мав радянський диверсант Кузнєцов

За офіційної версією, жилося Коху у Рівному неспокійно, адже за гауляйтером полювали радянські диверсанти. Їх метою була фізична ліквідація гітлерівського ставленика. Задля ліквідації високопоставленого німця НКВДисти здійснили масштабну операцію – 1942 року на Рівненщину одну за одною закидали з літаків на парашутах групи підготовлених диверсантів. Їхнім головним завданням було створити в лісі партизанський загін для надання підтримки кілерам, які «полювали» на Коха.
Головним кілером було призначено агента НКВС Миколу Кузнєцова, який почав діяти у Рівному з жовтня 1942 року під виглядом обер-лейтенанта гітлерівської армії Пауля Зіберта. Радянська пропаганда оспівувала Кузнєцова, як геніального розвідника часів Другої світової війни та приписувала йому численні успіхи. Зокрема, здобуття інформації про підготовку Німеччини до масованої атаки танкових військ під Курськом, про підготовку німецькими спецслужбами замаху на лідерів країн-учасниць Тегеранської конференції та про місце розташування ставки Гітлера «Вервольф» на Вінниччині.
Крім цього диверсантові Кузнєцову приписують низку терактів в окупованому Рівному. Однак не всіх замахи радянського агента на високопоставлених німців були вдалі. Тричі він намагався вбити у Рівному заступника Коха Пауля Даргеля, однак провалив це завдання.
У відповідь на спробу вбити Дергеля німецькі окупанти розстріляли 500 ні в чому невинних мешканців Рівного, яких утримували у місцевій в’язниці.
Також Кузнєцов буцімто приймав участь в операції з викрадення німецького генерала Макса Ільгена. Перед диверсантами стояло завдання взяти німецького воєначальника живим. Однак під час нападу Кузнєцов з дикою силою вдарив гітлерівського генерала пістолетом у скроню, таким чином, вбивши його.
А от дістатися до самого Коха, оспіваному радянською пропагандою розвідникові, буцімто не вдавалося. Втім, за деякими джерелами, не таким вже й недосяжним був Кох для Кузнєцова. У травні 1943 року диверсант навіть побував в резиденції рейсхкомісара. Агент-ліквідатор прийшов на прийом до Коха разом зі своєю сподвижницею Валентину Довгер, яка вдавала з себе німку. За задумом, Кузнєцов мав попросити у райхкомісара дозволу на шлюб із «фольксдойче» і в підходящий момент застрелити високопоставленого німця.
Однак такою можливістю Кузнєцов не скористався. Багатьох дослідників це наводить на думку, що в Москві дали відмашку.
Коха не збирались вбивати в Рівному, бо той був… завербований?

Операція «вбити Коха», яка дивним чином провалювалася у відносно невеликому Рівному, наштовхнула окремих дослідників на думку, що нацист міг співпрацювати з радянськими спецслужбами.
Ба навіть більше, дехто говорить про «тандем» Кузнєцов-Кох, який працював бездоганно. Адже після ліквідації та замахів радянським диверсантом високопоставлених німецьких воєначальників, німці безжалісно вбивали на теренах Волині і Рівненщини тисячі українських заручників та повстанців, спалювали цілі села.
При наближенні Червоної Армії Кох спочатку втік до Східної Пруссії, а згодом перебрався до британської зони окупації Німеччини. Впродовж декількох років Кох вдавав із себе звичайного селянина, однак воєнного злочинця таки було викрито.
Дивним чином СРСР не вимагав видачі ката українського народу. Судили його в Польщі, яка в той час знаходилася в сфері впливу Радянського Союзу. Судовий процес над поплічником Гітлера тривав 8 років, однак смертний вирок виконаний не був, через … погане здоров’я воєнного злочинця. Він отримав довічний термін ув’язнення та прожив в доволі комфортних умовах польської в’язниці Барчево до 90 років.
Дослідники, які допускають, що Кох міг справді бути завербований радянськими спецслужбами. І, вважають довічним вироком замість смертної кари, керівництво СРСР віддячило агентові за те, що той нищив українців та не дав їм можливості відродити власну державність.
Таємниця бункера Коха у Рівному

Оповитий таємницями і бункер Еріха Коха, який знаходиться у Рівному поблизу краєзнавчого музею. З часів Другої світової війни в Україні залишилося чотири масштабні бункери, які призначалися для нацистської верхівки. Два з них на Вінниччині (підземна ставка «Вервольф» призначалася особисто для Гітлера), один з них знаходився на Житомирщині, а четвертим був рівненський бункер для Коха. Останній вважається найменш дослідженим серед всіх вищезгаданих.
Побутує думка, що в рівненському бункері Коха в роки німецької окупації зберігалася частина унікальної бурштинової колекції. І, буцімто, в обмін на збереження власного життя ставленик Гітлера розголосив про її місцезнаходження «совєтам». Втім, ця версія виглядає надміру конспірологічною.
Попри це лишається загадкою, чому кривавий нацистський воєнний злочинець спокійно дожив до 90 років у комфортній тюремній в’язниці та чому замахи на нього в окупованому Рівному не вдавалося здійснити. Можливо, хтось таки цього не хотів. В будь-якому разі радянські, а згодом російські спецслужби засекретили інформацію про операцію з ліквідації намісника Гітлера в Україні до 2050 року. Втім, рано чи пізно все таємне стає явним, чи не так?