Рівненська повітова каса хворих як аналог соціального страхування

Рівне – незвичайне місто, де поєднались сучасність і минуле. Звісно, більшість нових споруд не вписуються в стиль і це спотворює загальний вигляд, пише сайт yes-rivne.com.ua. 

Старі будівлі, яких насправді у Рівному досить багато, розкажуть цілу історію періоду їх створення та функціонування.

Перший заклад страхової медицини

Вздовж сучасної вулиці Драгоманова привертає до себе увагу двоповерховий цегляний будинок з чотирма величними колонами та красивим фронтоном.

В цій гарній будівлі у 30-х роках минулого століття розміщувалась Рівненська повітова каса хворих. Можна сказати, що це був перший заклад страхової медицини у Рівному.

Будівля була зведена у 1929 році спеціально для потреб громадської організації «Повітова каса хворих». 

Ця громадська організація проводила діяльність у сфері медичного обслуговування малозабезпечених мешканців Рівненського повіту.

Скористатися послугами лікарняної каси могли ті працівники, які перераховували роботодавцям зі своїх заробітків встановлену суму коштів. Роботодавці, своєю чергою, такі суми перераховували у Рівненську повітову касу хворих. 

Тобто це була свого роду медична страховка. У разі необхідності хворий мав змогу отримати кошти з лікарняної каси на своє лікування.

Каси хворих, або ж страхові медичні установи, діяли в населених пунктах на території Галичини у часи Австро-Угорщини, Західноукраїнської народної республіки та Польської республіки у період з 1918 по 1939 роки.  

Каси хворих повинні були мати дипломованих лікарів.

Дорога медицина

У 20-30-ті роки минулого століття, а це період після війни, доходи у населення були дуже низькими. До того ж існувало безробіття. А послуги лікарів коштували досить дорого. 

Держава у ті роки виділяла надто малі кошти на сферу охорони здоровʼя. До слова, лікування та перебування хворих у лікарнях було платним. 

Збереглася інформація про вартість медичних послуг того часу. Так, хірургічна операція середньої складності коштувала 80 злотих, прийняття пологів, які проходили без ускладнень, – 40 злотих, вартість консультації лікаря становила 6 злотих. Щоб отримати довідку від лікаря, слід було оплатити 10 злотих.

Наскільки ці суми були великими, можна побачити порівнявши вартість деяких видів товарів. 

Зокрема, вартість ста кілограмів жита у 1933 році становила 15 злотих. За сто кілограмів пшениці просили 23 злотих. Вартість вола складала 65 злотих, а за корову потрібно було віддати 292 злотих.

Служба страхування

Основи так званої служби страхування були впроваджені в Другій Речі Посполитій ще у 20-і роки минулого століття. Така система страхування була розроблена за німецькою моделлю, що базувалася на соціальній страховій моделі зразка 1880-х років.

Каси хворих відкривали у всіх повітах і містах Польщі з населенням понад пʼятдесят тисяч осіб. 

Система передбачала надання матеріального забезпечення тим верствам населення, які працюють та отримують заробітну плату, у випадку отримання ними виробничих травм, хвороби чи у випадку безробіття.

Таке обов’язкове медичне забезпечення надавали каси хворих, які створювались у формі громадських організацій.

За потреби отримання медичної допомоги, особи, які здійснювали відрахування коштів на лікарняну касу, таку допомогу отримували безплатно. Слід зазначити, що члени родини застрахованих у лікарняній касі осіб теж могли безоплатно отримати медичні послуги. 

Користуватися послугами Рівненської повітової каси хворих могли також і жителі сіл.

В документах Державного архіву Рівненської області наявна інформація про кількість застрахованих у лікарняній касі осіб та види лікарняних послуг, які могли отримати мешканці міст і сіл. 

Так, впродовж другої половини 1925 року через Рівненську повітову касу хворих 41674 особам було надано лікарську допомогу. При цьому амбулаторне лікування проходили понад 12000 осіб. Лікарі вдома відвідали 7500 тяжко хворих осіб у місті та повіті.

Рівненська повітова лікарняна каса надавала такі види послуг:

• проведення хімічно-лабораторних досліджень;
• лікування зубів;
• приймання пологів;
• рентгенологічне дослідження;
• виділення коштів на санаторно-курортне лікування;
• нескладні хірургічні втручання;
• кварцове та солюксові опромінення;
• виплата грошової допомоги вагітним під час пологів і матерям, які годують дітей;
• оплата витрат на похоронні послуги.

Приміщення

На початковому етапі своєї діяльності громадська організація «Повітова каса хворих» власного приміщення не мала. Надалі постало питання розміщення лікарів та хворих. В історичних документах є згадки про те, що будівництву лікарняної каси на сучасній вулиці Михайла Драгоманова сприяв тодішній комісар каси хворих Каменецький. Збудована будівля була на кошти місцевих меценатів.

На жаль, імʼя архітектора, який спроєктував приміщення лікарняної каси, не відоме. 

Проте є інформація, що головним архітектором Рівного в той період був Семен Сидорук, який спроєктував будинок каси хворих у місті Брест (Білорусь). Можливо і рівненська каса хворих була збудована за його проєктом.

Сама споруда зведена в стилі польського класицизму девʼяностих років минулого століття.

Урочисте відкриття та освячення будівлі відбулося 8 грудня 1929 року. На святкуванні були присутні представник міністерства праці Ян Грабовський, представник воєводи доктор Габіш, староста Богуславський, бургомістр міста Володимир Боярський, а також делегація міської ради, представники від повітів.

Каси хворих припинили своє функціонування 28 березня 1933 року, адже польський уряд вирішив здійснити чергову реформу у зв’язку з низькою ефективністю чинної системи страхової медицини. Натомість почали діяти соціальні страхові компанії.

Як ще виявилося в деяких містах керівники лікарняних кас вдавалися до численних зловживань. Як, наприклад в Станиславові, де перевірка касових книг виявила низку невідповідностей. Суми, які показувались як виплата на лікування, насправді забирали керівник каси хворих та його помічники.

З лікарняної каси – на пологовий

Проіснувала Рівненська повітова каса хворих до приходу радянської влади у місто. 

Це сталося після приєднання Західної України до Української РСР 17 вересня 1939 року. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 04.12.1939 року було створено Ровенську область з центром у місті Рівне.

Приміщення каси хворих було віддано під міський пологовий будинок.

Першим головним лікарем цього закладу був Микола Прохоров – відомий у Рівному лікар з шанованої династії лікарів.

Також саме в цьому пологовому будинку розпочав свою медичну карʼєру талановитий акушер-гінеколог Борис Квашенко, який практикував майже до дев’яностолітнього віку.

З початком Другої світової війни та приходом у місто німецьких окупантів було наказано звільнити будівлю за 24 години.

Зі звільненням міста від німців будівля була знову повернена пологовому будинку. З часом у Рівному почали відкривати нові пологові будинки, тому в приміщенні колишньої лікарняної каси було залишено лише жіночу консультацію, яку зрештою згодом закрили. 

Нині у цій будівлі розміщується Апеляційний суд Рівненської області.

Самій будівлі надано статус памʼятки архітектури місцевого значення. Цей статус забороняє здійснювати будь-які надбудови чи перебудови споруди.

Добре, що така споруда збереглася та прикрашає затишну вулицю Драгоманова у Рівному.