Перша світова війна стала однією з найбільш руйнівних в історії людства. На момент початку цієї війни Рівне було частиною Волинської губернії, яка входила до складу Російської імперії. В ході Першої світової війни Рівненщина та саме Рівне тривалий час були прифронтовим регіоном. У 1915 році в розпал війни у Рівному побував американський журналіст Джон Рід. Наше місто він змалював у своєму нарисі під назвою «Оптимістичне паломництво». Чим здивувало американського кореспондента Рівне – читайте в матеріалі на сайті yes-rivne.com.ua.
Рівне під час Першої світової війни
Перед початком Першої світової війни у Рівному мешкало близько 25 тис. жителів. У період Першої світової війни Рівне опинилося у прифронтовій смузі, тут проводилася мобілізація місцевого населення.
Окрім цього у Рівному дислокувалися численні військові підрозділи, розміщувався штаб військ Південно-Західного фронту – військового оперативно-стратегічного об’єднання російської імператорської армії на Східноєвропейському театрі воєнних дій.
До Рівного також масово звозили поранених. Шпиталі для них часто облаштовували в навчальних закладах, або, до прикладу, в палаці князів Любомирських. Переселялися до Рівного і біженці з Галичини, котрі рятувалися від бойових дій.
Такий собі переповнений мурашник нагадувало тогочасне Рівне, де кожен намагався вижити, пристосуватися, постійно відчуваючи війну.
Хто такий Джон Рід та що він писав про Рівне
В розпал Першої світової війни у Рівному побував американський журналіст Джон Рід. Він народився в США, навчався в престижному Гарвардському університеті. Писав для таких журналів, як «American Magazine», «Landscape Architecture», також його статті друкували видання «Collier’s», «The Forum», і The «Century Magazine». Висвітлював події Мексиканської революції (1910-1917рр.) та страйку шахтарів в Колорадо (1914р.). Був прихильником соціалістичних ідей.
З початком Першої світової війни Джон Рід відвідав Італію, Францію та Великобританію, а згодом повернувся до США. Однак у 1915 році Рід, будучи журналістом журналу «The Masses», відправився у відрядження Східною Європою. Компанію американському кореспонденту склав канадський художник Боурдмен Робінсон.
Їх шлях починався з Греції, далі була Сербія, де іноземці відвідали розбомблений Белград. Після цього їх маршрут пролягав Болгарією та Румунією.
Завітав Джон Рід разом зі своїм компаньйоном і у місто Рівне. Свої враження про місто він змалював у нарисі «Оптимістичне паломництво». Зазначимо, що у Рівному американець пробув лише 9 годин, тож його знайомство з нашим містом було доволі поверхневим. Втім він залишив досить колоритний опис.
Впали в око американському гостю «широкі вулиці, вимощені бруківкою, вибоїни на тротуарах, дерев’яні будиночки, оздоблені яскраво-зеленою обшивкою». Дослівно публікуємо уривок з нарису Джона Ріда:
«Я ніколи не забуду Рівне – єврейське місто у смузі осідлості. Воно було російським зі своєю безладною обширністю, широкими вулицями, наполовину вимощеними бруківкою, з вибоїнами на тротуарах, кривими дерев’яними будиночками, оздобленими різьбленою яскраво-зеленою обшивкою, і натовпами дрібного чиновництва в мундирах. Тут багато було візницьких прольоток на маленьких колесах, із важкою російською упряжжю, правили ними патлаті дегенерати у зношених вельветових свитках і потворної форми куполоподібних капелюхах. Але все інше було єврейське…».
Проїжджав американський кореспондент Шосейною (сучасною Соборною) вулицею нашого міста. На головній вулиці Рівного Джон Рід зауважив силу-силенну маленьких крамниць, перукарень, кравців та рекламних вивісок.
«Вулиця була завалена смердючим сміттям серед в’язких калюж, які розбризкував кожен транспортний засіб. Дзижчали хмари вгодованих мух. З обох боків безліч маленьких крамниць душили одна одну, а їхні яскраві вивіски із зображенням товарів для продажу, створювали божевільний ряд вгору та вниз…».
Згадує у своєму нарисі американський журналіст і про Свято-Воскресенський собор в центрі міста, з відчинених дверей, якого «виливається блакитне кадило, блиск золота, коштовності та освітлені свічками ікони всередині, священики в палантинах, обтяжених золотими нитками, тремтять від повільного благородного співу».
В творі Джона Рід можна віднайти і опис прояву антисемітизму з боку царських вояк. Зокрема, журналіст описує сцену, де він разом з компаньйоном зайшов випити квасу у невеличкий шинок, який належав євреям. В цей момент до закладу увійшов офіцер царської армії.
«Він понюхав повітря, вклонився нам і, злорадно дивлячись на переляканих дівчат, що працювали, виразно сказав: «Брудні євреї! Я їх ненавиджу!» і вийшов».
Звичайно, подорож до Російської імперії для двох іноземців не минулася без пригод. Ріда та його компаньйона Робінсона запідозрили в шпигунстві. В нарисі йдеться про те, що чоловіків затримали на рівненському вокзалі. Життя собі та своєму напарникові Ріду фактично врятував художник Робінсон. Він намалював портрет полковника Болатова, до якого звернулися мандрівники.
Вояка царської армії наказав художникові намалювати його портрет, аби перевірити, чи дійсно той має художницький талант. Портрет вийшов чудовим, а полковник лишився задоволеним.
«Відпустіть цих панів. Вони відомі журналісти», – наказав Болатов поліції.
Після цього подорож журналіста та художника продовжилася. Наступною зупинкою був Ковель, а потім Холм.